- побурчати
- —————————————————————————————побурча́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
побурчати — чу/, чи/ш, док., перех. і неперех., розм. Бурчати якийсь час … Український тлумачний словник
поворкотати — очу/, о/чеш і поворкоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Воркотати, воркотіти якийсь час. 2) перен., розм. Виявляти якийсь час своє невдоволення, гнів тощо приглушеною, переривчастою мовою; побурчати … Український тлумачний словник